розпускати

I
= розпустити (привчати когось до поганих, аморальних звичок; потураючи комусь, робити його недисциплінованим, свавільним), розбещувати, розбестити, розкладати, розкласти, псувати, розпаскуджувати, розпаскудити, розтлівати, розтлити
II

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • розпускати — а/ю, а/єш, недок., розпусти/ти, ущу/, у/стиш, док., перех. 1) Відпускати (всіх чи багатьох), звільнивши від виконання якихось завдань, обов язків. || Звільняти з роботи, служби. || Припиняти діяльність якої небудь організації, установи, виборного …   Український тлумачний словник

  • розпускати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • поширювати — I = поширити 1) (про новини, відомості, поголоски тощо робити приступним, відомим для багатьох), ширити, розсівати, розсіяти, сіяти; розпускати, розпустити, переносити, перенести, розносити, рознести (зазв. чутки, плітки); пропаґувати,… …   Словник синонімів української мови

  • запащекувати — у/ю, у/єш, док., фам. Почати пащекувати, розпускати плітки, гудити кого небудь …   Український тлумачний словник

  • знеславлювати — юю, юєш, недок., знесла/вити, влю, виш; мн. знесла/влять; док., перех. 1) Розпускати плітки про кого , що небудь, позбавляти доброго імені; ганьбити, ославляти. 2) Принижувати, безчестити кого , що небудь негідними, ганебними вчинками. || тільки… …   Український тлумачний словник

  • набундючувати — ую, уєш, недок., набундю/чити, чу, чиш, док., перех., розм. Незграбно розпускати, розставляти, розсувати щось. Набундючити крила …   Український тлумачний словник

  • набундючуватися — уюся, уєшся, недок., набундю/читися, чуся, чишся, док., розм. 1) Надуватися, розпускати крила. 2) перен. Пишаючись, надимаючись, прибирати зарозумілого, гордовитого вигляду …   Український тлумачний словник

  • нюні — нюнь, мн. Плач, скигління. Нюні розпускати …   Український тлумачний словник

  • попускати — I а/ю, а/єш, недок., попусти/ти, ущу/, у/стиш, док. 1) перех. Розпускати, ослаблювати що небудь міцно зв язане, стягнуте. || Робити щось менш натягнутим; відпускати, послаблювати. || безос. 2) неперех., перен., розм. Ставати менш дошкульним,… …   Український тлумачний словник

  • порочити — чу, чиш, недок., перех. 1) Розпускати плітки про кого небудь, позбавляти когось доброго імені; ганьбити, знеславлювати. || Паплюжити що небудь гідне поваги. || Принижувати, безчестити кого , що небудь ганебними вчинками. || рідко. Бути вадою,… …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.